тел.: +38 (044) 272-43-82

Юридическая компания «Просперитас»: юридическое сопровождение, хозяйственные споры, споры налогообложения, защита интеллектуальной собственности, юридические услуги широкого спектра.

Податковий кодекс очами ДПІ.


 

Відповідно до акту податкової інспекції одного з районів м. Києва, надісланого одному з наших Клієнтів, податковим органом встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму, скажімо 20 000 грн. Таке завищення зафіксовано податковим органом у зв’язку із зарахуванням клієнтом до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачену при придбанні товарів. Така сплата засвідчена накладною, яка, як виявилось, не зареєстрована в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних.

На підставі такого акту, згодом, було направлено податкове повідомлення рішення про збільшення грошового зобов’язання по податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

 

N ulla poena sine culpa. Без вини нема відповідальності. Принаймні, якщо інше не зазначене в законі. Чи є в даному випадку вина нашого клієнта? Чи має він нести відповідальність?

 

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. .

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) — це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках передбачені такою статтею обов’язкові реквізити.

При чому, якщо поглянути на податкову накладну, оригінал якої надано Клієнтом, вона включена до Єдиного реєстру податкових накладних. Про це свідчить відповідна відмітка у другій графі бланку. Встановити порушення контрагентом порядку реєстрації накладної можливо лише направивши запит до Єдиного реєстру податкових накладних.

Абзацом дванадцятим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу встановлено: відмова продавця надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН передбачає надання покупцем таких товарів/послуг до декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника. І така заява вже є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Однак, жодною нормою Податкового кодексу не передбачено обов’язку платника податку – покупця перевіряти, чи виконано продавцем обов’язок із включення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Тим більше, - з огляду на наявність на накладній відповідної відмітки про виконання продавцем такого обов’язку.

При тому, що відповідно до «Методичних рекомендації щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН», підрозділи податкового контролю приймають висновки по платниках, які не надали додаток 8 до декларації з ПДВ (вищевказаної заяви) та які на обов’язковий письмовий запит податкового органу не надали первинні документи для підтвердження формування податкового кредиту .

Жодних письмових запитів підрозділами податкового контролю не направлялися. Відтак Клієнт, діючи розумно і добросовісно, об’єктивно не міг знати про не включення Продавцем податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.

 

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. А тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Згідно норми ст. 19 Конституції України, п равовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином, наш клієнт, виходячи з обов’язкових для застосування рішень Європейського суду та положень Конституції України, нести відповідальність не повинен .

 

Нагадаємо, що норми Конституції України, згідно її статті 8, є нормами прямої дії, а рішення Європейського суду, відповідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягають застосуванню судами як джерела права. Проте, це – лише теоретично. Правозастосовна ж практика в Україні, особливо у справах щодо оскарження дій перевіряючих органів, допускає різні варіанти. І варіант захисту прав платника податку, навіть за наявності правових підстав для цього, є далеко не найчастішим.

Сподіваємося все ж, що справа за позовом про скасування вищевказаного повідомлення рішення, яка наразі перебуває в суді, все-таки буде частиною тієї правозастосовної практики, що заснована на виконанні конституційних принципів та основоположних засад права.

О компании - Новости - Юридические услуги - Публикации - Коллектив - Контакты